Сценарій читають десятки людей до того, як його побачить глядач: редактори, продюсери, режисер, оператор, актори. Усі вони очікують один і той самий формат, бо він дає змогу з першої сторінки оцінити хронометраж і бюджет. У цьому гайді розбираємо, як оформити сценарій за індустріальним стандартом: з прикладами кожного елемента, типовими помилками й чеклістом перед відправкою.
Навіщо потрібен єдиний формат сценарію
Головне правило, на якому тримається все інше: одна сторінка правильно оформленого сценарію дорівнює приблизно одній хвилині екранного часу. Продюсер відкриває файл на 95 сторінок і одразу розуміє, що перед ним повнометражний фільм на півтори години. Другий режисер розбиває текст на сцени й локації для календарно-постановочного плану, актори отримують свої репліки без зайвого шуму. Усе це працює лише тоді, коли формат стандартний.
Є й менш очевидна причина. Неправильно оформлений текст сигналізує редактору, що автор не знайомий з ремеслом. Такий рукопис часто відкладають, не дочитавши до другої сцени. Формат не зробить слабку історію сильною, але поганий формат може сховати сильну історію від тих, хто вирішує її долю.
Стандарт, про який ідеться, називають «американський формат сценарію» або master scene format. Він виник у Голлівуді й сьогодні використовується практично всюди, зокрема українськими студіями, телеканалами та стримінгами. Якщо ви ще на етапі задуму, спершу прочитайте статтю «Як написати сценарій фільму», а сюди повертайтеся, коли текст потрібно привести до ладу.
Налаштування сторінки: шрифт Courier 12 і поля
Усі цифри нижче не примха, а математика. Courier є моноширинним шрифтом: у ньому кожна літера займає однакову ширину, тож у рядок на стандартній сторінці вміщується приблизно 60 символів, а на сторінку припадає близько 55 рядків. Саме звідси береться правило «сторінка дорівнює хвилині». Замініть шрифт на Times New Roman, і хронометраж «попливе».
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Шрифт | Courier, Courier Prime або Courier New, 12 pt |
| Формат аркуша | US Letter (8,5 × 11 дюймів) у міжнародній практиці; в Україні часто A4 |
| Ліве поле | 1,5 дюйма (3,8 см), запас під скріплення |
| Праве поле | 1 дюйм (2,5 см) |
| Верхнє та нижнє поля | 1 дюйм (2,5 см) |
| Номер сторінки | верхній правий кут, з крапкою після цифри; на титульній сторінці номера немає |
| Інтервал | одинарний; між елементами один порожній рядок |
Блок діалогу має власні відступи, які вимірюються від лівого краю аркуша: ім'я персонажа починається приблизно на 3,7 дюйма, ремарка на 3,1 дюйма, сама репліка на 2,5 дюйма, а ширина колонки репліки становить близько 3,5 дюйма. Переходи вирівнюють по правому краю.
У тілі сценарію не використовують жирний шрифт, курсив і підкреслення. Виняток трапляється у деяких телевізійних форматах, де заголовки сцен підкреслюють або виділяють жирним, але це вже вимога конкретного проєкту, а не загальне правило.
Щодо аркуша: американські студії й міжнародні конкурси очікують Letter, українські компанії часто працюють з A4. Різниця в довжині сторінки невелика, але на сотні сторінок дає розбіжність у кілька хвилин, тож уточнюйте вимоги. ProfiScenario підтримує обидва варіанти: класичний Master Scene Format на Letter і український A4-шаблон для ситкомів і телесеріалів.
Елементи сценарію з прикладами
Сценарій складається з невеликого набору елементів, які чергуються у визначеному порядку. Опануйте їх, і питання «як оформити сценарій» перестане існувати.
Заголовок сцени
Заголовок сцени, або слаглайн, відкриває кожну нову сцену. Він відповідає на три запитання: приміщення чи вулиця, де саме, який час доби. Пишеться капсом в один рядок.
ІНТ. КВАРТИРА ОЛЕНИ - КУХНЯ - НІЧ
НАТ. ПОДВІР'Я ШКОЛИ - ДЕНЬ
ІНТ./НАТ. АВТОМОБІЛЬ ІГОРЯ - ВЕЧІР
ІНТ. означає інтер'єр, НАТ. означає натуру. Місце описують від загального до конкретного, через дефіс. Час доби обмежується словами ДЕНЬ і НІЧ; варіанти РАНОК, ВЕЧІР, СВІТАНОК допустимі, якщо це важливо для світла й сюжету. Для короткого стрибка в часі всередині тієї самої локації пишуть ПІЗНІШЕ. Конкретний час на кшталт «14:30» у заголовку не вказують: якщо він важливий, він з'являється в дії або титром.
Кожна зміна місця або часу дорівнює новому заголовку. Це не бюрократія: саме за заголовками команда рахує кількість знімальних днів і локацій.
Дія
Дія, або опис, розповідає, що глядач бачить і чує. Тільки теперішній час, тільки те, що можна зняти. Абзаци короткі, до трьох-чотирьох рядків. Один абзац дорівнює одному кадру або одному ритмічному удару.
ОЛЕНА (34), у розтягнутій футболці, стоїть біля плити й гортає телефон. На сковорідці підгорає яєчня.
Дим піднімається до стелі. Різкий ПИСК датчика.
Три правила, які варто запам'ятати. Перша поява персонажа виділяється капсом і супроводжується віком, далі ім'я пишеться звичайно. Важливі звуки й ключові предмети можна виділити капсом, щоб їх помітили звукорежисер і реквізитор, але без фанатизму. Внутрішні стани не описують: «Олена думає про розлучення» зняти неможливо, а «Олена дивиться на обручку й знімає її» можна.
Ім'я персонажа
Ім'я персонажа стоїть над реплікою, пишеться капсом і завжди однаково. Якщо в першій сцені героїню звуть ОЛЕНА, у двадцятій вона не може стати МАМОЮ: програма розбивки й актори сприймуть це як двох різних людей.
Поруч з іменем у дужках ставлять розширення, яке пояснює, звідки лунає голос.
| Англійська позначка | Значення | Український варіант |
|---|---|---|
| (V.O.) | голос, якого немає в сцені фізично: оповідач, думки, голос у слухавці | (ЗК) або (ГЗК) |
| (O.S.) | персонаж у сцені є, але поза кадром: кричить з іншої кімнати | (ЗК) або (О.С.) |
| (CONT'D) | репліка того самого персонажа продовжується після дії або з нової сторінки | (ПРОД.) |
Тут важливе застереження. В українській практиці найпоширеніша позначка (ЗК), «за кадром», і багато студій використовують її для обох випадків. Інші розрізняють (ГЗК), «голос за кадром», для V.O. та (ЗК) або (О.С.) для O.S. Єдиного стандарту немає, тому уточніть у редактора проєкту або залишайте англійські позначки, їх розуміють усюди.
ОЛЕНА
Ігоре. Плита.
ІГОР (ЗК)
Що?
Ремарка
Ремарка, яку в театральній традиції часто називають дидаскалією, стоїть окремим рядком між іменем персонажа й реплікою. Пишеться в дужках з малої літери, коротко, зазвичай в один рядок. Її завдання одне: пояснити, як вимовляється репліка, якщо це не очевидно з контексту.
ОЛЕНА
(не підводячи очей)
Ігоре. Плита.
Ремарка не місце для дії. «(підходить до вікна, відчиняє його, довго дивиться на вулицю)» треба винести окремим абзацом дії. І не варто підказувати акторові кожну репліку: «(сердито)», «(з посмішкою)», «(зітхаючи)» через рядок дратують і читача, і виконавця.
Зауважте на термінології. У театрі «ремарки» та «дидаскалії» означають усі авторські пояснення. У кіносценарії ремаркою частіше називають саме короткий рядок у дужках, а описи того, що відбувається, називають «дія» або «опис».
Діалог
Репліка розташована під іменем персонажа у вужчій колонці. Коротко, розмовно, по суті. Абзац діалогу на пів сторінки майже завжди сигнал, що сцену треба переписати. Числа в репліках зазвичай пишуть словами, щоб актор знав, як їх вимовити: «сорок п'ять», а не «45».
Якщо репліка не вміщується на сторінці, наприкінці ставлять (ДАЛІ), а на наступній сторінці повторюють ім'я з позначкою (ПРОД.). Сценарні редактори роблять це автоматично.
Переходи
Переходи описують монтажний стик між сценами. Пишуться капсом, вирівнюються по правому краю й закінчуються двокрапкою, крім затемнення.
ІЗ ЗТМ.
ІНТ. КВАРТИРА ОЛЕНИ - КУХНЯ - НІЧ
...
НАПЛИВ:
НАТ. ПОДВІР'Я ШКОЛИ - ДЕНЬ
...
ЗТМ.
ЗТМ. означає затемнення, «ІЗ ЗТМ.» відкриває сценарій, «ЗТМ.» його закриває. Англійські CUT TO:, DISSOLVE TO:, SMASH CUT TO: перекладаються як ПЕРЕХІД:, НАПЛИВ:, РІЗКИЙ ПЕРЕХІД:. Використовуйте їх рідко: кожен новий заголовок сцени вже означає монтажну склейку, тому CUT TO: після кожної сцени лише з'їдає рядки.
Кадр
Кадр, або shot, виглядає як заголовок сцени без ІНТ./НАТ. і привертає увагу до конкретної деталі: КРУПНИЙ ПЛАН - РУКИ ОЛЕНИ, З ТОЧКИ ЗОРУ ІГОРЯ, ВСТАВКА - ЕКРАН ТЕЛЕФОНУ. У спек-сценарії їх майже не повинно бути. Той самий ефект дає звичайна дія: «Її руки тремтять» уже змушує читача уявити крупний план, і режисер не відчуває, що йому диктують.
Подвійний діалог
Коли двоє персонажів говорять одночасно, їхні репліки ставлять у дві колонки поруч. Це єдиний спосіб передати перебивання й накладання голосів без довгих пояснень.
ОЛЕНА ІГОР
Це ти залишив плиту! Я був у ванній!
У Word таку таблицю доводиться вибудовувати вручну; у ProfiScenario достатньо позначити другу репліку як подвійний діалог, і колонки вирівняються самі. Прийом сильний, тому використовуйте його один-два рази на сценарій.
Титульна сторінка
Титульна сторінка стримана й інформативна. Посередині аркуша капсом стоїть назва, під нею слово «сценарій» і ім'я автора. Якщо текст написаний за книгою або чужою ідеєю, це вказують окремим рядком: «за романом Такого-то». Внизу з одного боку контакти (електронна пошта, телефон), з іншого номер драфту й дата. Без логотипів, ілюстрацій, епіграфів і номера сторінки.
КУХНЯ О ТРЕТІЙ НОЧІ
сценарій
Олени Коваль
Драфт 2 [email protected]
10.09.2026 +380 __ ___ __ __
Рядок про реєстрацію авторського права додають за бажанням. Найчастіше він не потрібен: достатньо мати датовану копію тексту.
Типові помилки в оформленні сценарію
- Камерні вказівки в дії. «КАМЕРА НАЇЖДЖАЄ», «ПАНОРАМА ПО КІМНАТІ», «ЗУМ НА ОБЛИЧЧЯ». Розкадровку робить режисер з оператором. Опишіть, що бачимо, і вони самі оберуть оптику.
- Прозова манера. Довгі абзаци, спогади, внутрішні монологи, минулий час. «Вона згадала, як мама колись...» не знімається. Якщо спогад важливий, це окрема сцена-флешбек з власним заголовком.
- Задовгі ремарки. Усе, що не вміщується в один рядок дужок, є дією й має стояти окремим абзацом.
- Нумерація сцен у спек-сценарії. Номери додають на етапі підготовки до зйомок, коли текст стає режисерським. У авторському варіанті вони заважають читати й виглядають як претензія.
- Неправильний час. «Олена підійшла до вікна» замість «Олена підходить до вікна». Тільки теперішній час.
- Форматування як у книзі. Жирний шрифт, курсив, різні кеглі, кольорові виділення. Читач бачить це як шум.
- Різні імена одного персонажа. ОЛЕНА, МАМА, ПАНІ КОВАЛЬ. Оберіть одне ім'я й тримайтеся його до фіналу.
Чекліст перед відправкою
- Шрифт Courier 12 по всьому тексту, без жирного й курсиву; аркуш Letter або A4, як вимагає студія.
- Титульна сторінка: назва, автор, контакти, драфт і дата.
- Номери сторінок угорі праворуч, титульна сторінка без номера.
- Кожен заголовок сцени містить ІНТ. або НАТ., місце й час доби.
- Дія в теперішньому часі, абзаци не довші за чотири рядки.
- Перша поява кожного персонажа капсом з віком; імена не змінюються.
- Ремарки короткі, з малої літери, без дії всередині.
- Немає нумерації сцен і камерних вказівок, переходи лише там, де вони несуть сенс.
- Обсяг у межах очікуваного хронометражу: 90–120 сторінок для повного метра.
- Експорт у PDF, назва файлу на кшталт «Назва_Прізвище_драфт2.pdf».
Шаблон сценарію: сторінка, яка проходить будь-який редакторський фільтр
Зберіть усі елементи разом, і отримаєте сторінку, яку можна показати будь-якому продюсеру. Цей приклад можна використати як шаблон сценарію для власного тексту.
ІЗ ЗТМ.
ІНТ. КВАРТИРА ОЛЕНИ - КУХНЯ - НІЧ
ОЛЕНА (34), у розтягнутій футболці, стоїть біля плити й гортає телефон. На сковорідці підгорає яєчня.
Дим піднімається до стелі. Різкий ПИСК датчика.
ОЛЕНА
(не підводячи очей)
Ігоре. Плита.
З ванної долинає шум води.
ІГОР (ЗК)
Що?
ОЛЕНА
Нічого.
Вона вимикає конфорку. Дивиться на чорну яєчню. Потім на телефон. На екрані повідомлення: «Ігор: Я передумав».
ЗТМ.
Зверніть увагу, скільки тут не сказано. Немає пояснень, чому Олена не піднімає очей, немає крупного плану телефону, немає музики. Читач сам збирає картину, і саме це відрізняє сценарій від прози.
Як ProfiScenario оформлює сценарій за вас
Усе, що описано вище, можна зробити руками в текстовому процесорі, але кожен абзац потребуватиме окремого стилю, а кожна правка ламатиме відступи. ProfiScenario знімає цю роботу.
Редактор автоматично форматує елементи: після заголовка сцени Enter відкриває дію, після імені персонажа переходить до репліки, а Tab перемикає між типами елементів. Сцени нумеруються автоматично, коли це потрібно для режисерського варіанта. Із коробки доступні класичний Master Scene Format і український A4-шаблон для ситкомів і багатокамерних серіалів. Подвійний діалог вмикається однією командою.
Експорт у PDF і Fountain безкоштовний на будь-якому тарифі. На тарифі Pro за ₴299 на місяць з безкоштовним пробним періодом на 7 днів додаються експорт у Word (.docx) і Final Draft (.fdx), а також акторські сторони, коли кожен виконавець отримує тільки свої сцени. Над текстом можна працювати кількома людьми одночасно в реальному часі: співавтор, редактор і продюсер бачать зміни миттєво.
Подробиці про плани є на сторінці тарифи. Щоб перевірити, як виглядає ваш текст у правильному форматі, досить одного кроку: Спробувати безкоштовно.
Часті запитання
Чи обов'язково писати сценарій шрифтом Courier?
Так, якщо ви надсилаєте текст студії, продюсеру або на конкурс. Courier забезпечує співвідношення «сторінка дорівнює хвилині», і саме за ним оцінюють хронометраж. Courier Prime і Courier New є прийнятними замінами. Для власних чернеток шрифт може бути будь-яким, але фінальний файл має бути в Courier 12.
Скільки сторінок має бути в сценарії?
Повнометражний фільм зазвичай займає 90–120 сторінок, комедії ближче до нижньої межі, драми до верхньої. Епізод годинного серіалу займає 45–60 сторінок, епізод ситкому 22–35, залежно від формату й студії. Короткометражка рідко перевищує 15 сторінок. Це не закон, але суттєві відхилення потребують пояснення.
Чи потрібно нумерувати сцени?
У спек-сценарії, тобто в авторському тексті, який ви надсилаєте на розгляд, ні. Нумерацію додає команда на етапі підготовки до зйомок, коли текст стає режисерським сценарієм і номери потрібні для календарного плану, розбивки й виписок. Якщо студія просить пронумерований варіант, це робиться однією кнопкою в редакторі.
Чи можна оформити сценарій у Word?
Можна, але це найдовший шлях. Доведеться створити окремі стилі для кожного елемента, стежити за відступами й розривами сторінок, а подвійний діалог робити таблицями. Спеціалізовані редактори виконують усе це автоматично й дозволяють зосередитися на історії. Формат є інструментом, а не метою, тож не варто витрачати на нього більше часу, ніж на текст.