Сценарій серіалу живе за іншими правилами, ніж сценарій повного метру. Епізод має вкластися у чіткий хронометраж, тримати глядача через рекламні паузи, працювати на арку сезону й при цьому бути зрозумілим для знімальної групи, яка робить по серії на тиждень. А якщо це сценарій ситкому, знятого перед живою публікою, то й сама сторінка виглядає інакше: діалог через подвійний інтервал, дії великими літерами, сцени позначені буквами.
У цій статті розбираємо, як оформити епізод: чим формат сценарію серіалу відрізняється від кіно, як виглядають single-camera і multi-camera сценарії, з чого складається структура півгодинного та годинного епізоду, що писати на титульній сторінці й де найчастіше помиляються автори.
Чим сценарій серіалу відрізняється від сценарію фільму
Фільм — це закрита історія на 90–120 хвилин. Серіал — система, яка має працювати епізод за епізодом, тому до звичайних сценарних документів додається кілька нових.
Серійність. Кожен епізод має власну міні-історію (сюжет серії), але водночас рухає довгі лінії. У процедуралах серійна історія домінує, у горизонтальних драмах — сезонна арка.
Біблія серіалу. Документ на 10–40 сторінок: логлайн і концепція, світ, головні персонажі з їхніми арками, тон, приклади епізодів, план сезону. Біблію читають продюсери й канал ще до пілота, а сценаристи звіряються з нею, щоб серія 7 не суперечила серії 2.
Пілотна серія. Перший епізод, який має водночас представити світ, персонажів, конфлікт і показати, як виглядатиме «типова серія». Пілот пишуть найдовше і переписують найбільше.
Арки сезону. Для кожної сюжетної лінії й персонажа визначають точку А (початок сезону) і точку Б (фінал), а між ними розкладають повороти по епізодах. Це робиться на етапі поепізодника (сезонного плану), ще до написання діалогів.
Хронометраж. Орієнтир той самий, що й у кіно: одна сторінка стандартного формату ≈ одна хвилина екранного часу. Звідси й типові обсяги епізоду:
| Тип епізоду | Екранний час | Обсяг сценарію |
|---|---|---|
| Півгодинний (single-camera) | 22–26 хв | ≈ 22–30 стор. |
| Півгодинний (multi-camera, ситком) | 22 хв | ≈ 40–50 стор. через подвійний інтервал |
| Годинний (драма) | 42–60 хв | ≈ 45–60 стор. |
Базові правила оформлення сцен, дій і діалогів для серіалу ті самі, що й для фільму, тому спершу варто прочитати, як оформити сценарій взагалі, а вже потім розбиратися в серіальних нюансах.
Single-camera і multi-camera: два формати сценарію
Терміни описують спосіб зйомки, але від нього залежить і те, як виглядає сторінка. Якщо коротко відповісти на запит «ситком формат» — це multi-camera; майже все інше на телебаченні пишуть у single-camera форматі. Якщо ви шукали «сценарій епізоду приклад», нижче є обидва варіанти: один і той самий момент історії, оформлений спершу для single-camera, потім для multi-camera.
Single-camera
Знімається як кіно: локації, натура, одна-дві камери, кожен план окремим дублем. Так знімають драми, детективи, «кінематографічні» комедії. Сценарій single-camera серіалу використовує стандартний майстер-сценний формат: Courier 12, звичайний інтервал, дії малими літерами, приблизно сторінка на хвилину.
2 ІНТ. КВАРТИРА ОКСАНИ – КУХНЯ – РАНОК 2
Оксана (34) стоїть біля плити, не помічаючи, що кава давно
збігла. На столі – розкритий конверт із логотипом банку.
Заходить ОЛЕГ (36), у костюмі, з валізою.
ОЛЕГ
Ти навіть не спитаєш, куди я?
ОКСАНА
(не обертаючись)
Я вже прочитала листа.
Олег ставить валізу. Дивиться на конверт. Сідає.
Multi-camera
Класичний ситком, який знімають у павільйоні на три-чотири камери одночасно, часто перед живою публікою. Дія відбувається в кількох постійних декораціях (квартира, бар, офіс), сцени довгі, діалог щільний. Сценарій ситкому у multi-camera форматі виглядає інакше, і саме тут автори найчастіше плутаються:
- Діалог набирається через подвійний інтервал. Це найпомітніша різниця: акторам зручніше правити репліки на репетиціях, а режисерові — робити позначки для камер.
- Дії (ремарки) пишуть ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ. Так вони візуально відділяються від діалогу.
- Сцени позначають буквами (A, B, C…), а не номерами. Після Z іде AA, BB тощо.
- Входи та виходи персонажів виділяють великими літерами, а в традиційному форматі ще й підкреслюють:
ОЛЕГ ВХОДИТЬ,ОКСАНА ВИХОДИТЬ У СПАЛЬНЮ. Асистенту режисера так простіше відстежувати, хто на майданчику. - Кожна сцена починається з нової сторінки і зазвичай має список персонажів, зайнятих у ній.
- Структурні заголовки («COLD OPEN», «ACT ONE», «TAG», «END OF ACT ONE») стоять окремими рядками по центру.
- Ремарки в діалозі також пишуть великими літерами в дужках:
(ПАУЗА),(ДО ОЛЕГА). - Через подвійний інтервал 22 хвилини екранного часу займають ≈ 40–50 сторінок, тож правило «сторінка на хвилину» тут не діє.
Той самий момент у форматі ситкому:
СЦЕНА A
ПЕРЕХІД НА:
ІНТ. КВАРТИРА ОКСАНИ – КУХНЯ – РАНОК
(Оксана, Олег)
ОКСАНА СТОЇТЬ БІЛЯ ПЛИТИ. КАВА ЗБІГЛА. НА СТОЛІ – РОЗКРИТИЙ
КОНВЕРТ ІЗ ЛОГОТИПОМ БАНКУ.
ОЛЕГ ВХОДИТЬ У КОСТЮМІ, З ВАЛІЗОЮ.
ОЛЕГ
Ти навіть не спитаєш, куди я?
ОКСАНА
(НЕ ОБЕРТАЮЧИСЬ) Я вже прочитала листа.
Банк теж.
ОЛЕГ СТАВИТЬ ВАЛІЗУ. ДИВИТЬСЯ НА КОНВЕРТ. СІДАЄ.
ОЛЕГ
Тоді ти знаєш, що валіза не моя.
ПЕРЕХІД НА:
Зверніть увагу: у single-camera версії підтекст працює через дію та паузи, у ситкомі та сама сцена закінчується репризою, бо в multi-camera форматі кожна сцена має «вихід на сміх» перед переходом.
Структура епізоду: тізер, акти, тег
Актова структура серіалу виросла з рекламних пауз: кожен акт закінчується гачком, щоб глядач не перемкнув канал. Стримінгові платформи пауз не мають, і в їхніх сценаріях позначки «ACT TWO» часто прибирають, але сценаристи все одно будують епізод по актах: так простіше контролювати ритм і ставити повороти в правильних місцях.
Півгодинний епізод (комедія, ситком)
- Тізер / cold open (1–3 стор.). Коротка сцена до титрів: жарт або зав'язка проблеми. Часто не пов'язана з основним сюжетом серії.
- Акт перший (≈ 8–12 стор.). Проблема серії (A-сюжет) і запуск B-сюжету. Закінчується ускладненням.
- Акт другий (≈ 8–12 стор.). Ескалація, персонажі роблять усе гірше, лінії перетинаються. Наприкінці — кульмінація або найгірший момент.
- Акт третій (за потреби, 3–6 стор.). Розв'язка. У багатьох сучасних півгодинних серіалів актів два, а третій замінює довгий фінал другого.
- Тег (½–1 стор.). Коротка сцена після розв'язки, найчастіше під фінальні титри: остання реприза, відлуння cold open або натяк на наступну серію.
Годинний епізод (драма)
- Тізер (2–5 стор.). Інцидент: тіло, вибух, зрада, дивний дзвінок. Мета — не дати глядачеві піти на титрах.
- Акти з першого по четвертий (по 10–14 стор.). Класична мережева структура; у деяких форматів — п'ять актів плюс тізер, щоб вмістити більше рекламних блоків.
- Актові розриви — місця для клівхенгерів. Найсильніші повороти ставлять на кінець другого й четвертого акту (середина серії та фінал).
- Тег трапляється рідше, ніж у комедіях, але може закривати епізод коротким емоційним ударом або сетапом наступної серії.
Незалежно від хронометражу, кожен епізод має власну зав'язку, кульмінацію й розв'язку серійного сюжету, навіть якщо сезонна лінія залишається відкритою. «Епізод, у якому нічого не закінчується» — найпоширеніша скарга редакторів на молодих авторів.
Український контекст: A4, шаблони й референси
Більшість українських телесеріалів і ситкомів оформлюють на аркуші A4, а не Letter, який є стандартом у США. Різниця у висоті сторінки змінює співвідношення «сторінка — хвилина», тому обсяг епізоду краще звіряти з хронометражем попередніх серій проєкту, а не з американськими таблицями.
Крім того, у каналів і продакшенів є власні «домашні» шаблони: хтось лишає нумерацію сцен, хтось вимагає таблиці для ситкомів, хтось просить окрему колонку для тайм-кодів. Тому перед тим, як здавати перший епізод, завжди попросіть у редактора референс: сценарій уже знятої серії цього ж проєкту. Оформлення «як у референсі» цінується вище, ніж оформлення «як у підручнику».
Якщо референсу немає (наприклад, ви пишете пілот під пітчинг), беріть стандартний single-camera формат на A4 для драми та multi-camera формат для класичного ситкому. У ProfiScenario є окремий український шаблон A4 для ситкому (multi-camera), тож не доведеться вручну ставити подвійний інтервал і буквені позначки сцен.
Титульна сторінка епізоду
Титульна сторінка серіалу відрізняється від кінематографічної тим, що на ній фігурує і назва проєкту, і назва конкретної серії. Мінімальний набір:
«ЗАВОДСЬКА, 12»
Епізод 3: «Чужа валіза»
сценарій
Оксани Литвиненко
за форматом Олега Мороза
Драфт 2 (режисерський) 10 вересня 2026
Що вказують:
- Назва серіалу великими літерами або в лапках.
- Номер і назва епізоду: «Епізод 3: “Чужа валіза”». Для першого сезону можна додати номер сезону (S01E03).
- Автор епізоду і, якщо доречно, автор формату/ідеї серіалу (creator).
- Номер і тип драфту: авторський, редакторський, режисерський, знімальний. На знімальному драфті ще додають колір версії, якщо продакшен використовує кольорові сторінки правок.
- Дата драфту.
- Контакти автора чи продакшену, якщо сценарій іде за межі студії.
Типові помилки у сценарії епізоду
- Плутанина форматів: діалог через подвійний інтервал у single-camera драмі або звичайний інтервал у ситкомі, який зніматимуть перед публікою.
- Епізод без власної історії: серія лише «просуває арку», але не має серійної зав'язки та розв'язки.
- Актові розриви без гачка: акт просто закінчується, замість того щоб змусити глядача залишитися.
- Тізер на п'ять сторінок, який насправді є першим актом.
- Нові локації в кожній сцені ситкому: multi-camera формат живе у трьох-чотирьох постійних декораціях, а не в двадцяти.
- Персонаж заходить у сцену без позначки входу, і на майданчику ніхто не знає, коли він з'явився.
- Нумерація сцен у авторському драфті: номери ставлять на знімальному драфті, після локу; до цього вони лише плутають правки.
- Розбіжності з біблією: персонаж раптом має іншу професію або сестру, якої не було в серії 1.
Чекліст перед здачею епізоду
- Обсяг відповідає хронометражу формату (з урахуванням A4 і подвійного інтервалу для ситкому).
- Тізер, акти й тег позначені й стоять там, де мають бути актові розриви.
- Кожен акт закінчується поворотом або клівхенгером.
- Серійний сюжет має зав'язку, кульмінацію й розв'язку всередині епізоду.
- Сезонна арка просунулася хоча б на один крок.
- Персонажі, локації, факти світу звірені з біблією та попередніми серіями.
- Оформлення збігається з референсом каналу чи студії (папір, шрифт, інтервал, позначки сцен).
- Титульна сторінка містить назву серіалу, номер і назву епізоду, автора, драфт і дату.
Часті запитання
Скільки сторінок має бути в серії?
Для single-camera формату: ≈ 22–30 сторінок у півгодинній комедії та ≈ 45–60 у годинній драмі. Для multi-camera ситкому через подвійний інтервал 22 хвилини екранного часу займають ≈ 40–50 сторінок. На A4 цифри трохи менші, ніж на Letter, тому завжди порівнюйте з уже знятими серіями свого проєкту.
Чи потрібно нумерувати сцени в епізоді?
В авторському й редакторському драфтах — ні. Номери сцен (або букви в ситкомі) ставлять на знімальному драфті, коли сценарій «залочений» і по ньому вже роблять розбивку та календарно-постановочний план. Якщо додати номери раніше, кожна правка ламатиме нумерацію.
Чи обов'язкова біблія серіалу?
Для пітчингу каналу чи платформі — так, це основний документ поряд із пілотом. Для роботи сценарної групи — теж, інакше кожен автор писатиме «свого» героя. Для пілота, який ви пишете «в стіл», достатньо короткого документа на 3–5 сторінок: концепція, герої, тон і план сезону.
Як оформити спільну сцену двох сюжетних ліній?
Якщо лінії фізично сходяться в одній локації, це одна сцена: пишіть її як звичайну, а перемикання між парами персонажів робіть діями («У другому кінці залу…»). Якщо лінії йдуть паралельно в різних місцях, використовуйте короткі сцени з переходом «ПАРАЛЕЛЬНО:» / «INTERCUT» або пишіть одну сцену з позначкою «ІНТ. КУХНЯ / ІНТ. ОФІС – ПАРАЛЕЛЬНО». Для двох людей, які говорять одночасно, є дуальний діалог у дві колонки.
Ситком у ProfiScenario
У редакторі ProfiScenario є окремий режим форматування для ситкому (multi-camera): подвійний інтервал у діалозі, дії великими літерами, буквені позначки сцен, заголовки COLD OPEN / ACT / TAG, і все це на українському шаблоні A4. Режим працює і в редакторі, і в експорті (Pro). Автоформатування саме розставляє елементи, тож ви пишете, а не налаштовуєте відступи.
Для сценарних груп є спільне редагування в реальному часі: кілька авторів працюють над одним епізодом одночасно, бачать курсори одне одного та можуть слідувати за колегою по тексту. Іменовані версії й порівняння змін показують, що саме змінилося між авторським і редакторським драфтом. Дуальний діалог доступний для сцен, де репліки накладаються. На тарифі Pro можна згенерувати акторські сторони (sides) для проб і репетицій.
Експорт у PDF та Fountain безкоштовний; Word і Final Draft доступні на Pro (₴299/міс, 7 днів безкоштовно). Деталі — на сторінці тарифи. Якщо ви лише починаєте й хочете зрозуміти, з чого складається сама історія, а не її оформлення, почніть із матеріалу як написати сценарій.